ВІДКРИТО НАБІР ТАЛАНТІВ НА ДРУГИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ
СУЧАСНОГО КОЛАЖУ CUTOUT

(Форми для художників з України)

ТЕМА: ІНДЕКС СВОБОДИ / ДУАЛІЗМ СВОБОДИ

Дуалізм існування, зокрема дуалізм свободи й рабства у сучасному світі, який ми, митці та мисткині, відчуваємо нині особливо гостро, підштовхує нас до нового пошуку першопричин. А колаж, який вбачається нам одним з найбільш прогресивних та «нелімітованих» напрямів мистецтва, ми беремо у наших дослідженнях за головний інструмент.

В якій мірі відчуття несвободи є «органічним» людській природі, а в якій — залежить від зовнішніх факторів?
Сьогодні ми хочемо дослідити це питання засобами мистецтва, порівнюючи відчуття свободи представників
і представниць 110-го місця (Україна) у рейтингу Індексу свободи з відчуттям представників
і представниць 9-го місця, яке у 2020 році посіла Німеччина.
До участі приймаються Українські та міжнародні митці, віком від 18 років
Одноразовий внесок за подачу заявки: 300 грн (Україна)

КАТЕГОРІЇ:
Аналоговий колаж - створений з паперу, змішані медіа (тобто з використанням ниток, тканин, обгорток тощо);
Розмір робіт: А3 та менші.
Цифровий колаж - створений на будь-якому цифровому носії;
Формат: 150 dpi 1754х2480рх - А3, 1240х1754 - А4.
Колаж Анімація - може бути як паперовим (stop motion) так і цифровою анімацією;
Формат: mp4.

Уся необхідна інформація щодо заповнення заявки кожної категорії міститься у Google Forms
Надсилай свої роботи та отримай шанс стати частиною CUTOUT COLLAGE FESTIVAL 2022
ДЕДЛАЙН: 15.03.2022
ІНДЕКС СВОБОДИ / ДУАЛІЗМ СВОБОДИ

З 2015 року ряд неурядових організацій лібертаріанського спрямування — американський аналітичний центр Інститут Катона (Cato Institute), канадський центр Інститут Фрейзера (Fraser Institute) і німецький Фонд Фрідріха Науманна (Friedrich Naumann Foundation) — проводять глобальні дослідження соціальних, політичних та економічних процесів і щорічно складають рейтинг країн світу за Індексом свободи людини (Human Freedom Index). Цей індекс розраховується на підставі оцінювання широкого кола показників, що репрезентують рівень свободи людини в основних сферах її життєдіяльності — вони групуються за наступними 12-ма позиціями:

верховенство права;
безпека та захист;
свобода пересування;
свобода віросповідання;
свобода асоціацій і громадянського суспільства;
свобода висловлювання та доступу до інформації;
свобода вибору ідентичності та особистих відносин;
розміри уряду;
якість функціонування юридичної системи та захист права власності;
доступ до стабільної валюти;
свобода міжнародної торгівлі;
регулювання бізнесу, праці та кредитування.

У 2020 році Україна зайняла в цьому рейтингу 110 місце з індексом 6,45, лише на один щабель випередивши Індію — країну, котра за даними міжнародної правозахисної групи Walk Free є абсолютним (анти)лідером за кількістю населення, що живе в умовах сучасного рабства (7 989 000 людей станом на 2018 рік), під поняття якого підпадають, зокрема, кабальна та примусова праця, використання праці дітей, примусові шлюби тощо.

Усі факти та цифри свідчать, що офіційне скасування рабовласництва, яке на українських теренах, приміром, сталося ще у 1861 році, було не годне викорінити рабство як явище. Це усвідомлення, своєю чергою, вкотре актуалізує питання про природу рабства та про сутність поняття «свобода». Чи спроможні ми взагалі «звільнитися»? З одного боку, можна зауважити, що людина невільна онтологічно. Філософ Луцій Анней Сенека (IV ст. до н.е.), шукаючи альтернативи рабовласницькому устрою, доходив висновку: усі ми є рабами — фортуни, вад та власних страхів. А в основі теорії суспільного договору, яка оформилася в епоху Просвітництва, лежить переконання, що прагнення людини віддати частину своїх свобод в обмін на гарантію захисту певних прав є «природним станом» речей.

Проте не можна також забувати про бік зворотній: покладання відповідальності за відчуття несвободи цілком і повністю на індивіда та «онтологічні основи» може грати на користь механізму поневолення. Навіюючи, що те відчуття є наслідком особистих психологічних проблем, «непропрацьованих травм» абощо, владний дискурс відвертає увагу від соціально-політичних реалій, що встановлюються та регулюються державною системою. А декларуючи тотальне звільнення та закріплюючи його законодавчо, породжує симулякр свободи, в умовах якого може видаватись недоцільним боротися проти все ще об'єктивно наявного поневолення.

Тож в якій мірі відчуття несвободи є «органічним» людській природі, а в якій — залежить від зовнішніх факторів? Сьогодні ми хочемо дослідити це питання засобами мистецтва, порівнюючи відчуття свободи представників і представниць 110-го місця (Україна) у рейтингу Індексу свободи з відчуттям представників і представниць 9-го місця, яке у 2020 році посіла Німеччина.

Дуалізм існування, зокрема дуалізм свободи й рабства у сучасному світі, який ми, митці та мисткині, відчуваємо нині особливо гостро, підштовхує нас до нового пошуку першопричин. А колаж, який вбачається нам одним з найбільш прогресивних та «нелімітованих» напрямів мистецтва, ми беремо у наших дослідженнях за головний інструмент.