PAPIERS COLLÉS

Аналоговий колаж/ Papiers collés - Французький термін, що перекладається як наклеєний папір.

Анрі Матісс описав колаж як "малювання за допомогою ножиць". Говорити про колажі можна нескінченно. Підходи до його створення і техніки дуже різноманітні. Риси сучасного колажу – ефемерні. Колаж є наслідком ціннісного мислення: художник-колажист вміє бачити цінність в тому, що не має цінності більше ні для кого: в старих журналах, газетах, шматках кольорового паперу, нотах, книгах, старих фото, мапах, шпалерах…

Аплікація це дія, яка передбачає накладення одне на одного вирізаних, або рваних шматочків паперу і склеювання їх разом на твердій основі. Але і в цьому методі можна застосовувати різні підходи. Наприклад, дадаїсти на початку 20 століття абсолютно не дбали про дизайн своїх колажів - художник забирався на драбину і кидав вниз листки кольорового паперу, які приклеювалися до основи саме в тому положенні, в якому приземлилися. Звичайно, майже всі художники приділяють багато уваги принципам дизайну - лінії, формі, текстурі, кольору. Також вони не оминають створення єдності, варіативності, балансу й ритму.


АСАМБЛЯЖ

Асамбляж - це техніка компонування різнорідних елементів, цілих предметів, або їх деталей. Сьогодні художник-колажист колекціонує не тільки емоції, враження і цікаві зразки паперу, але й предмети, які здаються йому цікавими. І ця особливість робить їх твори насправді унікальними і несподіваними.

Митці, що працюють в цій техниці використовують для колажу знайдені або заготовлені матеріали, такі як папір всіх видів, акрилові і акварельні фарби, будь-які дрібні предмети або їх фрагменти - словом, все, що можна приклеїти до жорсткої основи. Мало того, іноді колажисти використовують в своїх роботах і відверте сміття. І через їх творчість проявляється краса і цінність цих предметів в творі мистецтва.

Використання асамбляжу як підходу до створення мистецтва сходить до кубістичних конструкцій Пабло Пікассо, тривимірних робіт, які він почав робити з 1912 року. У 1918 році художник-дадаїст Курт Швіттерс почав використовувати вичищений брухт для створення колажів та асамблей - він назвав цю техніку «merz». Асамбляж був основою для багатьох сюрреалістичних об'єктів.

Натхненні працями психолога Зігмунда Фрейда про несвідоме та мрії, художники-сюрреалісти часто творили малоймовірні поєднання знайдених предметів для створення дивовижних композицій.
ДЕКОЛАЖ

Деколаж, як візуальна техніка - це метод, створення творів мистецтва за допомогою видалення, а не додавання елементів. Частини наклеєних плакатів відокремлюються і видаляються, в результаті чого нижні шари з'являються і стають частиною нового зображення. Французьке слово «décollage» перекладається буквально як «зліт» або «стати відклеєними».

Вольф Фостел знайшов слово «деколлаж» під час читання газети «Фігаро» 6 вересня 1954 року, воно використовувалось для описання злету літака. Художник вирішив використовувати цей термін для визначення естетичної філософії, що визначила візуальну силу, яка знищує зношені цінності та замінює їх на нові. Художники часто шукали стіни з багатьма шарами плакатів, щоб процес деколажу набув археологічного характеру і розглядався як засіб розкриття історичної інформації. Вони виставляли свої розірвані твори з плакатів як естетичні предмети та соціальні документи.


ФОТОКОЛАЖ ТА ФОТОМОНТАЖ

Фотоколаж це витвір мистецтва, що зроблений з фотографій або частин фотографій, іноді з додаванням мальованих елементів та написів. Ефект фотоколажу досягається за допомогою накладення одного зображення на інше, поєднання декількох фотозображень в одному, іноді навіть з елементами графіки або з використанням хаотичного набору різноманітних зображень. В ході розвитку фотографії з'явилася можливість використання різних методів створення колажів із застосуванням спеціальних ефектів. Дуже багато залежить від фантазії самого автора і його бачення.

ФОТОМОНТАЖ - це процес, результатом якого є створення складної фотографії шляхом розрізання негативу та приєднання до ряду інших негативів. Раніше, цього ефекту можливо було досягти методом багаторазового експонування, сьогодні цей метод виконується також з використанням програмного забезпечення для редагування зображень.

Вперше фотомонтаж був використаний як техніка дадаїстами в 1915 р. у протестах проти Першої світової війни. Пізніше він був прийнятий сюрреалістами, які використали можливості фотомонтажу, пропонуючи вільні асоціації, щоб об'єднати широко розрізнені образи, для зображення роботи несвідомого розуму. Наприклад, у 1930-ті роки провокаційні фотомонтажі Дори Маар стали значними іконами сюрреалізму.
Text: Elena Budnik
Visual Design/Editorial: Annete